ШІ не має «людського дотику» — і саме в цьому сенс

Дедалі частіше обговорюють, що штучний інтелект можна виявити, бо його текстам чи зображенням бракує людського дотику. Я вважаю, що ця критика не вловлює справжньої природи технології. ШІ не слід оцінювати за мірками людського ремесла. Люди традиційно створюють речі індивідуально — юрист пише процесуальний документ, журналіст — статтю, ремісник робить щось вручну. ШІ належить до іншої парадигми: масового виробництва інтелектуальної праці. Уявіть карету ручної роботи, у яку хтось встановлює першу фабричну деталь. Спочатку вона може виглядати дивно й недосконало. Критики могли б сказати, що карета втратила характер. Але процес на цьому не зупиниться. Незабаром виготовлятимуть більше деталей, а зрештою всю карету робитимуть автоматично. ШІ уособлює такий самий перехід — від ручної інтелектуальної праці до виробництва знань у промисловому масштабі. Справжній ефект цунамі настане, коли системи ШІ почнуть спілкуватися з іншими системами ШІ — генеруючи одна для одної тексти, код і рішення. Тоді вже не матиме значення, чи має ШІ «людський дотик».